description.uk.utf8   description.uk.utf8 
<h3>Ацтецька</h3> <h3>Ацтецька</h3>
<p align="justify"><img width="150" align="left" src="aztec0.png" height="1 <p align="justify"><img src="aztec0.png" width="150" height="146" align="le
46" />Для давніх ацтеків знання нічного неба та руху зірок було важливим дл ft" />Для давніх ацтеків знання нічного неба та руху зірок було важливим дл
я складання календаря та визначення важливих дат сільськогосподарського та я
релігійного циклів. Значну частину цих знань було втрачено внаслідок іспанс складання календаря та визначення важливих дат сільськогосподарського та
ького завоювання, яке відбулося у континентальній Америці у XVI столітті.</ релігійного циклів. Значну частину цих знань було втрачено внаслідок
p> іспанського завоювання, яке відбулося у континентальній Америці у XVI
<p align="justify">Елементи ацтецького суспільства, зокрема культура, еконо столітті.</p>
міка та наука, збереглися у <em>тлакуїлос</em>, слово, що походить від давн <p align="justify">Елементи ацтецького суспільства, зокрема культура, еконо
ього слова мовою нахуатль <em>тлакуїлоа</em>, що значить <em>запис малюнка міка та наука,
ми</em>. Тлакуїлос зберігалися у <em>амоксаллі</em>, тобто «амокстлі»: буди збереглися у <em>тлакуїлос</em>, слово, що походить від давнього слова мово
нку книг і каліграфії. Пізніше ці записи назвали <em>кодекси</em>, — слово ю
яке походить від латинського «codex», тобто «письмова книга».</p> нахуатль <em>тлакуїлоа</em>, що значить <em>запис малюнками</em>. Тлакуїло
<p align="justify">Після іспанського завоювання багато доіспанських кодексі с
в було знищено. Основною особливістю кодексів є те, що їх намальовано на ба зберігалися у <em>амоксаллі</em>, тобто «амокстлі»: будинку книг і
гатьох різних матеріалах, зокрема оленячій шкірі, папері <em>амате</em> або каліграфії. Пізніше ці записи назвали <em>кодекси</em>, — слово яке походит
бавовняній тканині. У кодексах немає тексту, — лише малюнки або <em>гліфи< ь
/em>. Мезоамериканські традиції продовжили своє існування і після іспансько від латинського «codex», тобто «письмова книга».</p>
го завоювання завдяки роботі самих індіанців та деяких іспанських священник <p align="justify">Мезоамериканські традиції продовжили своє існування і пі
ів. Створені у цей час кодекси називають колоніальними. У них можна спостер сля іспанського
ігати певні відмінності через змінену техніку малювання та нові матеріали, завоювання завдяки роботі самих індіанців та деяких іспанських
імпортовані з Європи. Крім того, у них малюнки супроводжуються текстом з оп священників. Створені у цей час кодекси називають колоніальними. У них можн
исами іспанською та нахуатлем.</p> а
<h5 align="center"><img width="321" src="edificios.png" height="156" /><br спостерігати певні відмінності через змінену техніку малювання та нові
/> матеріали, імпортовані з Європи. Крім того, у них малюнки супроводжуються
текстом з описами іспанською та нахуатлем.</p>
<h5 align="center"><img src="edificios.png" width="321" height="156" /><br
/>
<em>Астрономічна система</em></h5> <em>Астрономічна система</em></h5>
<p align="justify">На жаль, наші знання щодо астрономічної системи ацтеків, <p align="justify">На жаль, наші знання щодо астрономічної системи ацтеків,
які збереглися завдяки уцілілим кодексам, доволі мізерні. Наведене нижче з які збереглися
ображення є одним з небагатьох, на яких вказано назви деяких сузір’їв та ас завдяки уцілілим кодексам, доволі мізерні. Наведене нижче зображення є одни
трономічних об’єктів, відомих ацтекам. Зображення взято з <em>Primeros Memo м
riales</em> (першого меморандуму), колоніального манускрипту XVI століття, з небагатьох, на яких вказано назви деяких сузір’їв та астрономічних
написаного Бернардіно де Саагуном.</p> об’єктів, відомих ацтекам. Зображення взято з <em>Primeros Memoriales</em>
<p align="center"><img width="399" src="Primeros_Memoriales.png" height="35 (першого меморандуму), колоніального манускрипту XVI століття, написаного
1" /></p> Бернардіно де Саагуном.</p>
<p align="justify">Тепер наведемо деякі пояснення щодо ацтецьких сузір’їв, <p align="center"><img src="Primeros_Memoriales.png" width="399" height="35
які можна побачити у Stellarium.</p> 1" /></p>
<p align="justify">Тепер наведемо деякі пояснення щодо ацтецьких сузір’їв,
які можна побачити у
Stellarium.</p>
<h4><em>Мамалуацтлі</em></h4> <h4><em>Мамалуацтлі</em></h4>
<p align="justify"><img width="100" hspace="7" align="left" src="mamalhuazt <p align="justify"><img src="mamalhuaztli_t.png" width="100" height="107" h
li_t.png" height="107" />Давні ацтеки називали пояс Оріона Мамалуацтлі на ч space="7" align="left" />Давні ацтеки називали пояс Оріона Мамалуацтлі на ч
есть дерев’яних паличок, які використовували для запалення вогню на великом есть дерев’яних паличок,
у святкуванні, яке відбувалося кожні 52 роки. Це свято мало назву <em>тозіу які використовували для запалення вогню на великому святкуванні, яке
х молпіліа</em> , тобто «зв’язка років», і збігалося з початком нового року відбувалося кожні 52 роки. Це свято мало назву <em>тозіух молпіліа</em>,
, який називався <em>зіухтцитцкуїло</em>.</p> тобто «зв’язка років», і збігалося з початком нового року, який називався
<em>зіухтцитцкуїло</em>/</p>
<p>&nbsp;</p> <p>&nbsp;</p>
<p align="center"><img width="147" src="mamalhuaztli_image.png" height="135 " /></p> <p align="center"><img src="mamalhuaztli_image.png" width="147" height="135 " /></p>
<h4><em>Тіанкуїцтлі</em></h4> <h4><em>Тіанкуїцтлі</em></h4>
<p align="justify"><img width="100" align="left" src="Tianquiztli_T.png" he <p align="justify"><img src="Tianquiztli_T.png" width="100" height="107" al
ight="107" />Група зірок, відома нам як Плеяди, символізувала для давні мек ign="left" />Група зірок, відома нам як Плеяди, символізувала для давні мек
сиканців <em>Тіанкуїцтлі</em>, тобто «ринок», можливо через те, що на ринку сиканців
збирається натовп людей. Це сузір’я зазвичай зображалося однією людиною аб <em>Тіанкуїцтлі</em>, тобто «ринок», можливо через те, що на ринку
о двома людьми у колі з зображенням богів.</p> збирається натовп людей. Це сузір’я зазвичай зображалося однією людиною або
<p align="center"><img width="141" src="tiaquitztli_image.png" height="141" двома людьми у колі з зображенням богів.</p>
/></p> <p align="center"><img src="tiaquitztli_image.png" width="141" height="141"
/></p>
<p align="justify">У сучасній Мексиці стихійний або вуличний ринок називают ь <em>Тіангіс</em>.</p> <p align="justify">У сучасній Мексиці стихійний або вуличний ринок називают ь <em>Тіангіс</em>.</p>
<h4><em>Читлалтлачтлі</em></h4> <h4><em>Читлалтлачтлі</em></h4>
<p align="justify"><img width="100" align="left" src="citlaltlachtli_t.png" <p align="justify"><img src="citlaltlachtli_t.png" width="100" height="107"
height="107" />Сузір’я Близнюків називалося <em>Читлалтлачтлі</em>, що озн align="left" />Сузір’я Близнюків називалося <em>Читлалтлачтлі</em>, що озн
ачає «гра у м’яч зірками». Грі у м’яч надавалося ритуальне значення. Для гр ачає «гра у м’яч
и використовували м’яч з природного каучуку. Казали, що рухові м’яча ігрови зірками». Грі у м’яч надавалося ритуальне значення. Для гри використовували
м полем відповідає рух Сонця і Місяця.</p> м’яч з природного каучуку. Казали, що рухові м’яча ігровим полем відповідає
рух Сонця і Місяця.</p>
<p>&nbsp;</p> <p>&nbsp;</p>
<h4><em>Зонекуїллі</em></h4> <h4><em>Зонекуїллі</em></h4>
<p align="justify"><img width="100" align="left" src="xonecuilli_t.png" hei <p align="justify"><img src="xonecuilli_t.png" width="100" height="107" ali
ght="107" />Сузір’я Малої Ведмедиці називали <em>Зонекуїллі</em> що означає gn="left" />Сузір’я Малої Ведмедиці називали <em>Зонекуїллі</em> що означає
«крива нога». Назву пов’язано з Нанауатцином, богом, криві ноги якого було «крива
вкрито чиряками та ранами. За легендою, ці болячки він отримав, коли перет нога». Назву пов’язано з Нанауатцином, богом, криві ноги якого було вкрито
ворювався на <em>Тонатіу</em> , бога Сонця.</p> чиряками та ранами. За легендою, ці болячки він отримав, коли перетворювавс
<p align="center"><img width="141" src="nanahuatzin.png" height="138" /></p я
> на <em>Тонатіу</em> , бога Сонця.</p>
<p align="justify">Це сузір’я можна також ототожнювати з Південним Хрестом, <p align="center"><img src="nanahuatzin.png" width="141" height="138" /></p
а зірки, які його оточують, називали <em>Тецоцомок</em>. Щодо його частини >
Саагун повідомляє, що вона нагадувала хлібину, спечену у формі літери «S». <p align="justify">Це сузір’я можна також ототожнювати з Південним Хрестом,
Цю частину ацтеки називали <em>зонекуїллі</em>.</p> а зірки, які його
<p align="center"><img width="300" src="xonecuilli_Glifo.png" height="149" оточують, називали <em>Тецоцомок</em>. Щодо його частини Саагун повідомляє,
/><br /><em>зонекуїллі</em></p> що вона нагадувала хлібину, спечену у формі літери «S». Цю частину ацтеки
називали <em>зонекуїллі</em>.</p>
<p align="center"><img src="xonecuilli_Glifo.png" width="300" height="149"
/><br /><em>зонекуїллі</em></p>
<h4><em>Читлалколотль</em></h4> <h4><em>Читлалколотль</em></h4>
<p align="justify"><img width="100" align="left" src="colotlixayac_t.png" h <p align="justify"><img src="colotlixayac_t.png" width="100" height="100" a
eight="100" />Відповідно до Флорентійського кодексу, джерела Саагуна назива lign="left" />Відповідно до Флорентійського кодексу, джерела Саагуна назива
ли групу зірок, відому як <em>Читлалколотль</em>, зіркою скорпіона. Тецоцом ли групу зірок,
ок також згадує зірку скорпіона та називає її <em>Чолотльзаяк</em>, що озн відому як <em>Читлалколотль</em>, зіркою скорпіона. Тецоцомок також згадує
ачає «обличчя скорпіона».</p> зірку скорпіона та називає її <em>Чолотльзаяк</em>, що означає «обличчя
<h5 align="center"><img width="158" src="colotlixayac_image.png" height="26 скорпіона».</p>
6" /><br /> <h5 align="center"><img src="colotlixayac_image.png" width="158" height="26
6" /><br />
<em>Паризький кодекс</em></h5> <em>Паризький кодекс</em></h5>
<p align="justify">У розділі Паризького кодексу, який називають «зодіакальн <p align="justify">У розділі Паризького кодексу, який називають «зодіакальн
ими сторінками», також є зображення скорпіона. У цьому кодексі зображено фі ими сторінками»,
гури тварин, які звисають з тіла Небесного Дракона.</p> також є зображення скорпіона. У цьому кодексі зображено фігури тварин, які
звисають з тіла Небесного Дракона.</p>
<p>&nbsp;</p> <p>&nbsp;</p>
<h3>Висновки</h3> <h3>Висновки</h3>
<p align="justify"> Варто зауважити, що інтерпретація деяких з цих сузір’їв <p align="justify"> Варто зауважити, що інтерпретація деяких з цих сузір’їв
викликає суперечки. Крім того, звичайно ж, були і інші сузір’я. Ми будемо викликає
раді будь-яким коментарям та/або доповненням, метою яких є збереження знань суперечки. Крім того, звичайно ж, були і інші сузір’я. Ми будемо раді
та суті ацтецької культури.</p> будь-яким коментарям та/або доповненням, метою яких є збереження знань та
суті ацтецької культури.</p>
<p>&nbsp;</p> <p>&nbsp;</p>
<h3>Зовнішні посилання:</h3> <h3>Зовнішні посилання:</h3>
<ul> <ul>
<li><a href="http://biblioteca.itam.mx/estudios/estudio/letras30/notas3/s <li><a
ec_1.html">Fuego Nuevo</a></li> href="http://biblioteca.itam.mx/estudios/estudio/letras30/notas3/sec_1.html
<li><a href="http://www.lienzo.ufm.edu/cms/es/what_images_represent">Lien ">Fuego
zo mexica</a></li> Nuevo</a></li>
<li><a href="http://www.montero.org.mx/constelaciones.htm">Constelaciones <li><a href="http://www.lienzo.ufm.edu/cms/es/what_images_represent">Lien
Prehisp&#225;nicas</a></li> zo
<li><a href="http://bibliotecadigital.ilce.edu.mx/sites/ciencia/volumen1/ mexica</a></li>
cienc">Arqueoastronom&#237;a y desarrollo de las ciencias en el M&#233;xico <li><a href="http://www.montero.org.mx/constelaciones.htm">Constelaciones
prehisp&#225;nico</a></li> Prehisp&#225;nicas</a></li>
<li><a href="http://www.jstor.org/stable/660290?origin=JSTOR-pdf">Питання <li><a
Зодіаку у Америці</a></li> href="http://bibliotecadigital.ilce.edu.mx/sites/ciencia/volumen1/cienc">Ar
<li><a href="http://www.windows.ucar.edu/tour/link=/mythology/tianquiztli queoastronom&#237;a
_p">Тіанкуїцтлі</a></li> y desarrollo de las ciencias en el M&#233;xico prehisp&#225;nico</a></li>
<li><a href="http://www.iconio.com/ABCD/F/INDEX.PDF">Los c&#243;dices de <li><a href="http://www.jstor.org/stable/660290?origin=JSTOR-pdf">The Que
M&#233;xico</a></li> stion
<li><a href="http://es.wikipedia.org/wiki/C%C3%B3dices_coloniales_de_M%C3 of the Zodiac in America</a></li>
%A9xico">Los c&#243;dices coloniales de M&#233;xico</a></li> <li><a
<li><a href="http://www.traduccionliteraria.org/1611/esc/america/sahagun. href="http://www.windows.ucar.edu/tour/link=/mythology/tianquiztli_p">Тіанк
htm">Real c&#233;dula prohibiendo la historia general de las cosas de Nueva уїцтлі</a></li>
Espa&#241;a de Fray Bernardino de Sahag&#250;n</a></li> <li><a href="http://www.iconio.com/ABCD/F/INDEX.PDF">Los c&#243;dices de
M&#233;xico</a></li>
<li><a
href="http://es.wikipedia.org/wiki/C%C3%B3dices_coloniales_de_M%C3%A9xico">
Los
c&#243;dices coloniales de M&#233;xico</a></li>
<li><a
href="http://www.traduccionliteraria.org/1611/esc/america/sahagun.htm">Real
c&#233;dula prohibiendo la historia general de las cosas de Nueva
Espa&#241;a de Fray Bernardino de Sahag&#250;n</a></li>
<li><a href="http://commons.wikimedia.org/wiki/User:Akapochtli">Akapochtl i</a></li> <li><a href="http://commons.wikimedia.org/wiki/User:Akapochtli">Akapochtl i</a></li>
<li><a href="http://mexican-jaguars.tripod.com/nahuamayanumbersystem/id14 <li><a
.html">Календар і його цикли</a></li> href="http://mexican-jaguars.tripod.com/nahuamayanumbersystem/id14.html">Th
<li><a href="http://books.google.com.mx/books?id=kxPjdY1PJjEC&pg=PA118&lp e
g=PA118&dq=Colotlixayac&source=bl&ots=F6xlTU1rer&sig=9q_8ApdMTw5l9kagolArj5 Calendar and Its Cycles</a></li>
cPSMk&hl=es&ei=xoMeS8ToJoS1tgfpwv2cCg&sa=X&oi=book_result&ct=result&resnum= <li><a
5&ved=0CBsQ6AEwBA#v=onepage&q=Colotlixayac&f=false">Iconograf&#237;a mexica href="http://books.google.com.mx/books?id=kxPjdY1PJjEC&amp;pg=PA118&amp;lpg
na, Volumen 3</a></li> =PA118&amp;dq=Colotlixayac&amp;source=bl&amp;ots=F6xlTU1rer&amp;sig=9q_8Apd
<li><a href="http://www.famsi.org/spanish/mayawriting/codices/paris.html" MTw5l9kagolArj5cPSMk&amp;hl=es&amp;ei=xoMeS8ToJoS1tgfpwv2cCg&amp;sa=X&amp;o
>El C&#243;dice Par&#237;s</a></li> i=book_result&amp;ct=result&amp;resnum=5&amp;ved=0CBsQ6AEwBA#v=onepage&amp;
<li><a href="http://redescolar.ilce.edu.mx/redescolar/biblioteca/literatu q=Colotlixayac&amp;f=false">Iconograf&#237;a
ra/leyenda/mexicas/mexsolun.html">El nacimiento del sol y la luna</a></li> mexicana, Volumen 3</a></li>
<li><a href="http://aulex.org/nah-es/">Diccionario n&aacute;huatl - espa& <li><a href="http://www.famsi.org/spanish/mayawriting/codices/paris.html"
#241;ol en l&#237;nea en AULEX</a></li> >El
<li><a href="http://sepiensa.org.mx/contenidos/fd_depo/nahuatl/tlach_1.ht C&#243;dice Par&#237;s</a></li>
ml">Тлачтлі</a></li> <li><a
href="http://redescolar.ilce.edu.mx/redescolar/biblioteca/literatura/leyend
a/mexicas/mexsolun.html">El
nacimiento del sol y la luna</a></li>
<li><a href="http://aulex.org/nah-es/">Diccionario n&aacute;huatl - espa&
#241;ol
en l&#237;nea en AULEX</a></li>
<li><a
href="http://sepiensa.org.mx/contenidos/fd_depo/nahuatl/tlach_1.html">Tlach
tli</a></li>
</ul> </ul>
<h3>Подяки</h3> <h3>Подяки</h3>
<ul> <ul>
<li>Javier G&#243;mez Sandoval</li> <li>Javier G&#243;mez Sandoval</li>
<li>Martha Patricia Rivera</li> <li>Martha Patricia Rivera</li>
<li>Emilio Ram&#243;n Bola&#241;os Guerra</li> <li>Emilio Ram&#243;n Bola&#241;os Guerra</li>
<li>Hector Vega</li> <li>Hector Vega</li>
<li>Rafael Rojas Segoviano</li> <li>Rafael Rojas Segoviano</li>
<li>Juan Caballero</li> <li>Juan Caballero</li>
<li>SAAGS</li> <li>SAAGS</li>
 End of changes. 12 change blocks. 
115 lines changed or deleted 148 lines changed or added

This html diff was produced by rfcdiff 1.41. The latest version is available from http://tools.ietf.org/tools/rfcdiff/